я токо сьогодня разкодував чого мені подобається дивитися на яркій свєт. от помню када я був ваще малой - ми с родакамі часто кудись ходили у гості(може оні мене рекламувалі шоб сбагріть по дешовке, но не вишло). так ось, поверталися ми коли вже темно було. а на остановках всіда хотя б одін ліхтарь но є. і я тада подсєл на цю справу. вот. особєнно по вєчєрам. ну не то шоб я ваще фанатєл від цього заняття, но шось є. так вот. разгадка. вчені дядькі кажуть шо ми бачімо речі, тошо там світло відбиваєтсья і залітає нам у очі. а я відімо подсознатєльно рєшил не усложнять нічо і став просто витріщатися на світло. шо воно мені дало - ма'ть нічо, но зато якім хвілосовом се мона відчути.... мммм
так ось ты и попався ....я все думав ктож оти лихтарики засвитлюе! Кстати у меня сегодня была подобная мысля токо про зирочки: чому в детстве мы их воспринемаем как тайну, а когда уже взрослые...как просто зирочки
А я на елєктрічєскоє відкрите світло нє магу смотрєть. У меня глаза слєзіться начинают и потом все время бєлые кругі перед очима. Я люблю смотреть на вогонь свєчі. А зірочки - то всєгда тайна. Даже когда ти уже старий, от як я. Даже когда знаєш, шо то раскальонные шары у безразмєрному пространстві.
ну да, понемножку, от центра к периферии и лампочек уже все меньше и меньше... но я люблю не 100ваттные лампочки, они так валят что и не посмотришь... а мелковаттные другое дело
Жа-Ба, румынскіє ученіє кажуть шо пространсво имеет размерность.. другое дело что оно по размерам безмерно.. так считають )) а вобще есть всяких астрономических сайтов, там про зірочки столько всего написано интересного... я як залізу так читаю доки очі на лоб не лізуть, так інтєресно!