здроров Саїд.
я назвав ету новость імєнно так, бо вважаю, шо поєздка імєла саме такій характєр. і так, як найн-хто це іще прочита, я адрєсую увєсь текст тябє, тобто сябє, але уже як читатєлю. потому всьо чотко.
надо біло провєдать дружбана, якой снова єдіт в пєндостан.
нас було двоє, які мчалі в поїзді. снамі єхалі якіто нєхвари-патлачі с мілліардом гітар і контрабасом (хілий закос пад Стєпана Міхєєвіча Губєцкого). но оні к нєщастю булі в іншому вагоні, потому ми їм об цьом нє сказалі. ми ігралі в пінг-понг пилінкой і співалі народні пісні. в Гаркові булі на якось рєпєтіциї якось групи, но нам чось не дюжи сподобалось. потом ми жралі боршь, шо спадобалось нам набагато больше, да і пользи от нєго нємєряно. попілі трохі пхіва, скурілі віноградну пєндосськую сігару, яку чувак бірьог вничкє непонятно нашо. патом ганялі на тачкє і чуть не задавілі к чєртям собачім бабулю (стара карга хотєла совєршить суїцід, щє і нас подставіть - но нєтудтобіла! тормозні колядкі самурайскага покроя ... Читать дальше »