Вій - нєобичайне творєніє народной фантазіі, савсєм нє такий як іво уявляют поклоннікі Гогаля. той бул вєлікій раскащік і частєнько грішил гіпєрболай. вєкі у Вія булі намані, і он їх нє підкрашував даже - нашлі гамадріла. Вій бул знатний музіканд, названий Віям - бо шось вічно ваяв. і бальшимє булі його вухі. "Падимітя менє вухі!!"- крічав абєссілєний Вій, питаяся наваять очірідной шидевр. втім вухі падималі нєвсігда. толі от заздрості, толі от дурасті. іщє і сміяліся, звалі шопотом - Ух! шопотом, тогошо єсі Вій услише, то замасла вухамі досмірті, вани ж тяжолі - хона.
бувала вийде Вій у двор, дє настяно мєснимі кашакамі, і разкінє вухі по обидвє сторани - спутнікі слише, кузнєчіка на бахамасі от свірчка отлічає. набірьотса вражень і бігом - у хату, воять. і як вояє, як вояє - аж падмикі і падвушкі патєют. до сіл послєдніх і послє ніх пижитса хлопєц, стараітса. даже он вєна на лобє вилєзла. і кода он нарешті совєршил задумане, ажиотажа нєбуло.
вуха у всіх зовсєм інакшиє, чюют ш ... Читать дальше »