Все спалене й вимите з тіла він швидко розвіє, Надійно звільняючи пам'ять від гніву й тревоги, Лишаючи сонячні, благословенні дороги, В яких ожива невичерпна безкрая надія.
I знову поверне душа до землi i до тiла, I знов з насолодою питиме спрагу небесну. I скаже хтось поруч здивовано: "Тiло воскресло..." - Не вiрячи в те, що додому душа прилетiла.
