твоє allo як натяк п’яне
зайти за дозволену грань
посеред ночі жовтень в’яне
минулим аркушем переживань
знаєш сходи спогадів знову
ведуть до неминучої втрати
зустріну тебе як знайому
і кожен буде повільно вмирати
дощ як пристрасть наростала злива
у ліжку інша чекає задоволення
я вражений шо подзвонила
залишмось гранню не дозволеною…
12.01.11.
8.26