|
Моя Немезидо.
Я пам'ятаю твої думки, А Ти наперед знаєш мої. Ти чула гомін наших міст, Ще задовго до того як народилися ми.
Я кохаю тебе любов'ю сліпою, Що веде до смерті. Ти моє покарання, Ти біль у серці, Ти жага до помсти
Самому собі.
Та я готовий іти за тобою, Хоч Ти і так весь час переслідуєш мене.
Бо ти старих кладовищ спокій, Ти вранішній біль у грудях, Ти нав'язлива думка, Ти розлючена жінка.
Ти забута дорога в минуле
До Себе самого.
Просмотров:
872
|
Добавил:
Корнюх
|
Дата:
2012-08-05
|
|