Ішов один чувак както домцю, іде іде, сєл у машрутку, подєхал. Дальше іде.
А тут хобана панк(как танк). Сігарєту попросіл, да так оні і разговоріліся. Оказуєтса панк уже бивалий(танк воївавший), 37 годов назад випустілі, пяний і добрий. Расказав історію свою нільогку, пиво прєдлагав - всьо як полагаіца у культурних людєй. Даже єслі оні панкі. Іто.
Возлі ачірідново магазіна он чєсно признався пришибскому якомуто там авторитетному пацику, шо он(панк, ілі танк - тут, есі ви помітили всьоравно) нєфар. І даже тот єво воспрінял, якось по своїму, но всьоже.
Отак і попадаїш іногда додому: і тєбє внізапная історія, і панк, которий обієдєніл полгорода своїм походом за півом, і впєчатлєнія.
Такшо нє абіжайтє панков, вони хароші.