вот і осінь прішла. листя облітає.
а шугіндо сабі понад ярами гуляє.
ходе-ходе, разні думкі дума,
сигарєткі курить по осєнніх Сумах.

вдихнуло дим - дим і видихає.
в цьому мудрость воно познаває.
гляне в тихе нєба свєтлимя очіма -
там усьо як завжди. ну ви зрозуміли.

і хочєтьса ревіть і страдать у цю пору.
но для шугіндо це даже якось позорно.
потому ходе-броде воно понад ярами
мо і прибацане. но воно друже з намі.

і не сочіняється согодні ніяка пічаль.
хай хтось другой нажима цю пєдаль.
а мені оці віршики, як бачте, не дались -
зато шугінда на "ау" отозвалась.

(пішов на голас)