Візантійскіє шахматы або "Затрикион" — настольна дрєвньоруминська ігра, папулярна срєді візантійской знаті в XI—XV вв.
цацкаліся на круглой (є така характєрная хвєгура - круг) доске піріметром 16 клєток и ширєной 4 клеткі.
Фігуры гоцалі по правилам шатранжа (шо воно такє - я невкурсі, так на сайті було напісано): слон перескакував одну клєтку по діаганали, пешкі першый ход выступали тіко на одну клетку вперьод (перетворення пєшек у фігуры не було), фєрзь ходив тіко на одну клетку по діаганалі, тіпо слона в простих шахматах.
І утоутак, самымі сільными фігурами булі ладья и коняка.
У результаті гра шла в гораздо боліє «міролюбівам» режіму, по сравнєнію с обычнимі шахматамє. Для побєды не мастхев було ставить мат каролю протівніка.
Сторона, шо зосталася ліш з однім «голым королем» признавалася програвшой. Пат тожи вважався капутом.
Хоча більшость ігр заканчувалося внічьйу.
Сущіствовало цвай варіанта гры: у першом білый фєрзь стояв на світлой клєткі, а чьорный фєрзь — на тьомнай клєткі; во втаром варіанту оба фірзя стоялі на клєтках однаво цвєту.
Кругові шахматы (Circular Chess) — ужо савріменна гра, синтезованая на базі візантійскіх шахмат, од каторых отлічяетса тим, шо фігуры ходять по савріменным правілам. Аутором этаво варіанту іст англіцкий історік Дэвид Рейнольдс.
З 1996 проводяця їжегодні мірові чемпіанаты под эгідою Общіства круговых шахмат (Circular Chess Society), яке находіца в Великобрітані.
